Саморозвиток 🦋

А що люди подумають? Як я перестала залежати від чужої думки

Скільки себе пам’ятаю, я завжди турбувалася через те, що думають про мене інші. В школі я була тихенькою і слухняною відмінницею. Часто я боялася зробити зайвих рух або сказати слово просто тому, що хотіла всім подобатися. Я постійно переймалася тим, що думають про мене оточуючі, але якимось дивом умудрялася при цьому не відступати від своїх принципів. Однокласники часом мене недолюблювали, бо вчителі постійно хвалили і озвучували те, що «Влада вже майже всю бібліотеку перечитала і вам варто книги читати». Я їх розумію. Така ідеальна учениця, яку постійно хвалять, не могла не дратувати.

Читай також: Як позбутися невпевненості в собі та підвищити самооцінку

Час йшов, а я все одно турбувалася хто і якої думки про мене. Часто прокручувала в голові сказані мною репліки і такого собі накручувала, що книгу можна написати. Постійно продумувала до деталей все, що говоритиму, аби тільки не викликати і крихти негативу в свою сторону. Але життя є життя і не завжди вдавалося відмовчуватися чи казати правильні речі. Були моменти, коли я зі здивуванням дізнавалася, що когось образила. Тоді моє серце розбивалося на сотні уламків. Невже хтось міг подумати, що я погана? Я не погана, я ж хороша!

Та одного разу зрозуміла, що залежність від чужої думки змушує мене бути ще тихіше, ще більш непомітніше і менш щасливіше. Я відчувала себе в клітці під назвою «а що люди подумають».

І тоді згадала про те, як на мене образилися, хоча я вважала, що не кажу нічого поганого. Ця ситуація просто кричала про те, що абсолютно кожна людина бачить світ під різним кутом. Коли хтось говорить «коса», один уявляє собі зачіску, а інший – інструмент для косіння трави. А хтось взагалі почав фантазувати про ту косу, яка на морі. Наші уявлення про світ формувалися ще з дитинства і до сьогодні. А в кожного було різне дитинство, різні друзі, різні радості і печалі. Ось тому, ми часто не сходимося в судженнях, тому важко передбачити, як будуть сприймати тебе і твої слова, тому турбуватися через думку оточуючих насправді немає сенсу. Бо часом думки інших говорять більше не про тебе, а про них самих.

Якщо ж тобі всі ще не полегшало від отриманої інформації, пропоную додатково опанувати парочку корисних психологічних практик, які неодноразово мені допомагали.

Позбутися зайвих хвилювань допоможе техніка, яку я вигадала сама, і допомагала вона мені неодноразово. Назвала я її «магічне прибирання». Кожен раз, коли тебе починає надмірно хвилювати чужа думка, уяви в своїй голові чарівний віник або швабру. Нехай негативні думки стануть пилом, а знаряддя для прибирання звільнять тебе від нього. Візуалізуй це. Перший раз, другий, третій… А потім ти звільнишся.

Також варто спробувати самопрограмування у вигляді аффірмацій. Слова: “Я люблю себе”, “Я живу так, як мені подобається”, “Я подобаюся людям”, “Я відпускаю зайві хвилювання”, “Всесвіт оберігає мене” варто повторювати кожного разу, коли на тебе налітає хмара болючого самокопання.

Звичайно, бувають ситуації, коли інші люди турбуються про тебе і їхня думка варта того, щоб ти її почув(ла) і прийняв(ла) до уваги. Я вірю, що твоя інтуїція допоможе тобі відрізнити одне від іншого.

Я вірю в тебе. Все буде добре!

Владислава Урбанська
Владислава Урбанська

Кажуть, якщо життя дає лимон – зроби з нього лимонад. Моїми “лимонами” були панічні атаки, емоційно залежні стосунки, непросте дитинство, фінансова скрута, проблеми зі здоров’ям тощо. А лимонадом став блог. Життя – найкращий вчитель і я рада розповісти про те, чого навчилася.

2 comments

Добавить комментарий

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

%d блогерам подобається це: